Діватися

Зміст

1 Cловник Грінченка
2 Сучасні словники
3 Ілюстрації
4 Медіа

Cловник Грінченка

Діватися, -ваюся, -єшся, сов. в. дітися, -нуся, -нешся, гл. Дѣваться, дѣться. Де той хміль дівався! Дитя моє, де дінусь з тобою? Шевч. 87. А маненький брат зостався, та не знаю, де дівався. Млр. л. сб. 134. Великий світ, та нема де дітися. Hoc. № 2101. Не де дінеться! Не пропадетъ! цѣло будетъ.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДІВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ДІТИСЯ, дінуся, дінешся; наказ. сп. дінься; док.

Безслідно, несподівано і т. ін. зникати, переміщатися. Де ж човен дівався; де плавле [плаває] мій мілий? (Євген Гребінка, I, 1957, 83); Все йде, все минає — і краю немає. Куди ж воно ділось? відкіля взялось? (Тарас Шевченко, I, 1951, 75); Ховатися, рятуючись від кого-, чого-небудь. — Дивишся та лупаєш очима, і не знаєш, куди від них [циган] дітись (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 15); А туман, неначе ворог, Закриває море.. І тьмою німою Оповиє тобі душу, Й не знаєш, де дітись (Тарас Шевченко, II, 1953, 178).

Словник фразеологізмів

♦ Ніде (нікуди, нема куди) діватися (дітися) — не мати ніякого виходу з прикрого становища, кращої перспективи на що-небудь. Всі кажуть: треба заплатить. Віддав я копу — ніде дітись... Та вже ж було на що й дивитись (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 81); — Думаєш, туди [на заробітки] люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде, як ніде вже дітись (Андрій Головко, II, 1957, 422). 2. Знаходити собі місце, притулок. — Де ми будем діватися з нашими.. сльозами, ..де притулимося, аби нам тепло було?! (Василь Стефаник, III, 1954, 233).