Дяківна

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

«Словарь української мови»

Дяківна, -ни, ж. Дочь дьячка. Ном. № 7079.

Сучасні словники

Абéтка, -ки; д. і м. – тці; р.мн. –ток; ор. –кою, ж [від вимови перших трьох букв a,be,ce; польськ. abecadlo].

Тлумачення:

Абетка – 1) сукупність букв, прийнятих у писемності більшості мов, розміщених у певному усталеному; 2) книжка для початкового навчання.

Алфавіт – сукупність літер, розташованих у певній, усталеній послідовності.

Сучасний український алфавіт складається з 33 літер.

Фонетичний запис: [абéтка], д.і м. [абéц´:і]

Морфологічний запис: абетк-а

Словотворення: абетка→абетковий

Синоніми: алфавíт, áзбука

Російською мовою: азбука, -ки, ж.; алфавіт, -та, м.[1;7].

Етимологія слова: Власне українська назва азбуки, утворена за вимовою перших двох букв алфавіту (а, бе), очевидно, під впливом назв азбука, альфабет і польськ. аbecadlo (від вимови перших трьох букв а, be, ce)

Абетковий вірш – своєрідна поетична форма, сконструйована за послідовністю літер в абетці (Літературознавчий словник-довідник).

Алфавіт, або азбука (абетка) – це букви, які розміщені в певному порядку (Словник мовознавчих термінів).


Це цікаво знати!


У сучасній українській мові є аж три назви одного добре знайомого вам поняття: абетка, алфавіт, азбука, ще є й четверта, застаріла, - альфабет.
Абетка – це власне українська назваазбуки, створена за вимовою перших двох літер алфавіту – а, бе під впливом інших букв – азбука, альфабет, аbecadlo – абецадло (у поляків перші три літери а, бе, це).
Слово азбука утворене за зразком слів із закінченням на –а, запозичених із старослов’янської мови, де перші дві літери звалися аз «я» і буки «буква».
Коли греки переймали у фінікійців абетку, то взяли у них і назви перших двох літер, хоч і не знали значення запозичуваних ними слів. Їх дещо змінили, пристосувавши до своєї вимови: з алеф зробили альфа, а з бетбета. Тепер зрозуміло, звідки взялася застаріла українська назва абетки альфабет
Залишилося з’ясувати, звідки взялися два дуже близьких за звучанням, та все ж не однакових, слова: альфабет і алфавіт. Виявляється, що звук, позначуваний літерою бета, у греків вимовляється неоднаково, і слово алфавіт відтворює саме пізньогрецьку вимову.

(А.П.Коваль)

Особливості слововживання

Азбучний-абетковий-алфавітний

азбучна (абеткова) істина
азбучне (абеткове) поняття
в абетковому (азбучному, алфавітному) порядку
абетковий (алфавітний) порядок
алфавітна система
алфавітне письмо
алфавітний покажчик
алфавітний список
укладений за алфавітним принципом

Рекомендовані джерела


  1. Дорошенко Т.С. Великий комплексний словник української мови. – Х.: Торсінг Плюс, 2009. – 768 с.# Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.# Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.
  2. Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.
  3. Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.

Ілюстрації

Dyakuyu1.jpg 2261637.jpg Ar abetka.jpg 2870.jpg


Див. також

  1. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, азбука. За абе́ткою — в алфавітному порядку.
  2. Книжка для початкового навчання грамоти; буквар.

АБЕТКА, и, ж.

1. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, азбука. Один чи два рази проказала [Настя] за Чумаком абетку і вже на другий день, дивуючись сама з себе, назвала всі літери (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 224); Якою саме була слов'янська абетка, створена Костянтином, ми так і не знаємо, бо жоден пам'ятник тодішньої слов'янської писемності до нас не дійшов (Радянське літературознавство, 5,1958,45).
За абеткою — за порядком літер, прийнятим в абетці (алфавіті). Словник — книга, в якій за абеткою розставлено тисячі, десятки, а то й сотні тисяч слів (Леонід Первомайський, III, 1959, 310).

2. Книжка для початкового навчання грамоти; буквар. Відомий московський спеціаліст по старій книзі О. Г. Морозов приніс сюди «Українську абетку» Г. Нарбута. Ця книга видана в 1917 р. у Петербурзі (Літературна газета, 11.IX 1959, 3).

3. перен. Основні, початкові відомості з якоїсь науки; найпростіші положення, основи чого-небудь. Абетка біології.

Інтернет-джерела

--Володимир 14:27, 25 жовтня 2012 (EEST)