Дуло

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дуло, -ла, с. Дуло. К. Досв. 215. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацька слава. Макс. (1849), 59.