Дріжати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дріжати, -жу, -жиш, гл. Дрожать. Стор. І. 84. Дріжить як мокрий хорт, зубами знай цокоче. Греб. Гей як вискочив козак Нечаєнко сам кониченька сідлати, гей під кониченьком, гей під вороненьким стали ніженьки дріжати. Нп.