Доповідати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Доповідати, -даю, -єш, сов. в. доповісти, -вім, -віси, гл. 1) Оканчивать, окончить разсказывать. 2) Сообщать, сообщить, докладывать, доложить. Скоро ввиділи, пану доповіли. АД. І. 36. Наймичка доповіла їй, що се все Тупотун так веселить беседу. Г. Барв. 311.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДОПОВІДАТИ

1. Офіційно робити усне або письмове повідомлення про що-небудь; виступати з доповіддю. Мляво і однотонно доповідає промовець (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 29); Доповідати мені траплялося не так часто: це була перша доповідь у моєму житті (Юрій Смолич, Театр.., 1946, 118); // Робити донесення або повідомлення кому-небудь про щось. Розвідка доповідала, що і в першому містечку і далі противника не виявлено (Олесь Гончар, I, 1954, 57); Жандарм лишив Івана чекати, а сам пішов доповідати про виконання наказу (Петро Колесник, Терен.., 1959, 377); Кілька жовнірів кинулись до робітників і, обмацавши їх та повивертавши порожні кишені, доповіли офіцерові, струнко ставши: — Нема нічого (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 169); Каргат доповів йому, що план раціоналізації в остаточному вигляді лежатиме на його столі через чотири дні (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 292).

2. Повідомляти, сповіщати про прихід відвідувача, гостя і т. ін. [Горицвіт:] Я до тебе буду заходити, тільки скажи помічнику, щоб доповідав (Олександр Корнійчук, II, 1955, 307).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 373.


Ілюстрації

1100.jpg Пенгншлрпанр.jpg

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/dopovidaty

Зовнішні посилання