Длубатися

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Длу́батися, -баюся, -єшся, гл. 1) Копаться въ чемъ-либо. 2) Медленно дѣлать что, копаться. Коло чого він там длубається?

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ДЛУ́БАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм.

1. Перекладати, перебирати що-небудь, копатися в чомусь з метою відшукати, дістати що-небудь. Семенець стояв серед шляху один, длубався в своєму гаманці і щось бубонів сам до себе (Степан Васильченко, II, 1959, 49); Порося зосереджено рило землю, щось там жувало, а в його кориті длубалася дзьобом нахабна проворна курка, поглядаючи скоса на порося (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 23); * Образно. Нехай длубаються ці грубі мужчини в її зворушенім серці. Вона мовчатиме, закам'янівши (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 120).

2. Робити що-небудь, затрачаючи багато зусиль, енергії і т. ін. Треба було самотужки орати, скільки сили ставало, а то й лопатою длубатися в тій безмежній забур'яненій за окупанта землі (Юрій Яновський, II, 1958, 260); Чвакають лопати, летять вгору шмаття землі. Сотні жінок, згорбившись, длубаються в цьому непривітному болоті, що вже стало для багатьох домовиною (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 247); // Повільно робити що-небудь. Він собі длубався то в стельмашні, то на господарстві (Василь Кучер, Засвітились вогні, 1947, 46); Вона длубалась там в моторі (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 441).

3. перен. Детально, старанно, всебічно знайомитися з чим-небудь, вивчати щось. Пам'ятав [Семен] Софійку.., просту дівчину, що на злість йому длубалася в якихось нудних книжках (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 23).

Ілюстрації

Upl auto 1501765667 97705 1.jpg Ogorod 3.jpg Amlo-propone-un-precio-de-garantia-para-productos-agricolas-medium.jpg Depositphotos 10049419-stock-photo-boy-digging-in-the-ground.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua