Дзюба

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дзюба, -би, ж. Дѣвушка съ лицомъ, изрытымъ оспой. А що кому до того, що я дзюбу люблю; а я дзюбі, моїй любі, черевички куплю. Нп. Ум. Дзюбка.