Дзибнути

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дзибнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хватить. Він як дзибнув мене по руці, то я й не стямивсь. Полт. г.