Дворянка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дворянка, -ки, ж. Дворянка.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДВОРЯ́НКА, и, жін. Жіночий рід до дворянин. [Марися:] Ніяк не розберу, чого то дворянці стидно робить. Дивно(Карпенко-Карий, I, 1960, 342); Пані Бажаєва — збідніла дворянка, вдова, була замужем двічі (Леся Українка. III. 1952, 718). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 225.


УКРЛІТ.ORG_Cловник

ДВОРЯ́НКА, и, ж. Жін. до дворяни́н. [Марися:] Ніяк не розберу, чого то дворянці стидно робить. Дивно (К.-Карий, І, 1960, 342); Пані Бажаєва — збідніла дворянка, вдова, була замужем двічі (Л. Укр., III. 1952, 718). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 225. Дворя́нка, ки, ж. Дворянка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 363.


Дворянка

РУпедия Этимологический русскоязычный словарь

ж. Женск. к сущ.: дворянин. Латинская транскрипкия: [dvoryanka] → Дворяночка ж. разг. Ласк. к сущ.: дворянка. ← Дворянин м. Лицо, принадлежащее к дворянскому сословию.

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

Существительное 1. аристократка2 источника 2. ист. дворянка2 источника 3. супруга пэра, титулованная дворянка (в Англии); леди

Словари и энциклопедии на Академике

дворянка это: ТолкованиеПеревод дворянка -и. Жін. до дворянин. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. Синонимы: • дворянка — шляхтянка, дворняжка, дворяночка, боярка, знатница, принцесса Словарь русских синонимов. дворянка сущ., кол во синонимов: 5 • дворняжка (10) • … Словарь синонимов

• дворянка — ДВОРЯНКА, и, ж. Дворняжка, беспородная собака. Контаминация общеупотр. «дворняжка» и «дворянка». Ср. двортерьер … Словарь русского арго

• ДВОРЯНКА — ДВОРЯНКА, дворянки. женск. к дворянин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова

• дворянка — ДВОРЯНИН, а, мн. яне, ян, м. Лицо, принадлежащее к дворянству. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова

• Дворянка — ж. см. дворяне Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

• дворянка — дворянка, дворянки, дворянки, дворянок, дворянке, дворянкам, дворянку, дворянок, дворянкой, дворянкою, дворянками, дворянке, дворянках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов

• дворянка — двор янка, и, род. п. мн. ч. нок … Русский орфографический словарь

• дворянка — (1 ж); мн. дворя/нки, Р. дворя/нок … Орфографический словарь русского языка

• ДВОРЯНКА — Форма женского рода от слова дворянин*. В дореволюционной России женщины дворянки, в отличие от мужчин, не обязывались нести государственную службу. Исключение составляла только служба при императорском дворе*. Фрейлинами двора могли стать… … Лингвострановедческий словарь

• дворянка — дровянка … Краткий словарь анаграмм 16+ © Академик, 2000-2014

Ілюстрації

Дворянка.jpg СЛОВО 1 (1).jpg