Дати

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дати, -ся. См. Давати, -ся.

Сучасні словники

ДАТИ, даю, даєш; мин. ч. давав, давала, ло; наказ. сп. давай; недок., ДАТИ, дам, даси, дасть; дамо, дасте, дадуть; мин. ч. дав, дала, ло; наказ. сп. дай; док.

1. перех. Передавати від однієї особи до іншої. Ївга взяла усе господарство у свої руки.., а тільки які лучаться гроші, то усе батькові дає (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 257); Назносили Марині одежі — той те дає, другий друге тиче (Панас Мирний, IV, 1955, 252); — Добряча шапка. Чабанська... Це мені Хома дав (Олесь Гончар, III, 1959, 76); // Надавати в чиєсь користування. [Любов:] Я ж сказала, що даю хату на вечірку (Леся Українка, II, 1951, 19); Раз якось голова послав до Миколи десяцького, щоб він дав свого коня під станового (Нечуй-Левицький, II, 1956, 259); // Платити, виплачувати. — Не по полтинику на день буду тобі давати, а від сьогодні по цілковому (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 407); — Що візьмеш, небого? За рік, чи як? — А що дасте (Тарас Шевченко, I, 1951, 315); // Повідомляти, передавати (адресу, телефон). — А коли од'їжджав, проводжала І на пам'ять адресу дала (Володимир Сосюра, I, 1957, 337); // Пропонувати, звільняти (місце). А молоді Чайченки хоч і рядком сидітимуть, та була між ними як стіна залізна. Чи той підніметься, другий уступає геть, місце дає — доторкнутись стережеться (Марко Вовчок, I, 1955, 237); Посувались на лавах люди, щоб дати місце новим (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 352).

Давати (дати) землю (ґрунт і т. ін.) — наділяти землею (ґрунтом і т. ін.). І в других селах давали їм [селянам] землю неродючу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 261); — А таки чутно між людьми, що будуть відбирати панські ґрунти та давати людям... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 113).

Ілюстрації

Photo 2018-10-18 20-43-59 (2).jpg Photo 2018-10-18 20-44-00.jpg Photo 2018-10-18 20-43-59 (3).jpg Photo 2018-10-18 20-43-59.jpg

Медіа

. .

Іншими мовами

Дати - give (англ.), Дати - date (франц.), Дати - Datum (німец.), Дати - 日付(японс.).

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 214. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 359 Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 214. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 353.

Зовнішні посилання