Даром

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Даром, нар. 1) Даромъ, безвозмездно. Всім дівочкам роспродає, Галочці даром дає. Мет. 302. Поймайте мені перловий вінок, я вам, молода, даром, не схочу: первому рибалочці перловий вінок, другому рибалочці щирозлотий перстень. Чуб. ІІІ. 305. Ті вже повмірали, що даром давали, давно їх нема. Ном. 4626. 2) Напрасно, попусту; безъ пользы. Вже не даром Левко каже. Кв. II. 249. Нехай таки я не даром житиму на світі. Кв. І. 158. Се щось не даром. Это что то не спроста. 3) Даром що = Дарма що. Ном. № 405.

Сучасні словники

ДАРОМ, присл., розм.

1. Безкоштовно, безплатно. Товариство підбивало Чіпку, кому продати хліб — то продати, а даром Грицькові не давати (Панас Мирний, II, 1954, 165); Клим приступив до вчителя ближче, схилився й додав тихо: — Я даром не схочу (Степан Васильченко, I, 1959, 99).

2. Не приносячи ніякої користі; марно. — Нехай-таки я не даром житиму на світі! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 423); [Батько:] Оті прямії колоски Зовсім пустісінькі, ростуть на ниві даром (Євген Гребінка, I, 1957, 45). ♦ Даром не пройде кому — без ускладнень (наслідків) і т. ін. не обійдеться (не минеться і т. ін.). — Не тепер, а в четвер, хоч через год, тільки вже не пройде тобі даром (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 177); Даром що, у знач. спол. — нічого що, байдуже що, хоч і. Бравий був, даром що сирота без батька! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 398).

3. розм. Легко, просто. Деяких тем я, правда, боялась чіпати.., — ти ж бачила, що й не всякі листи мені даром даються (Леся Українка, V, 1956, 240).

Ілюстрації

Євгеша 5.jpg Євгеша 6.jpg Євгеша 7.jpg Євгеша 8.jpg

Див. також

Додаткові відомості

Словник української мови

Академик

Викисловарь

Орфографічний словник української мови