Давитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Давитися, -влюся, -вишся, гл. Давиться. Не дуже й жує, так цілком і ковтає, аж давиться. Кв. Трохи був на смерть не подавився. А Петро йому й каже: се тобі, старче, так Бог зробив за те, щоб другому не бажав давитись. Стор. І. 24.
Зміст
Сучасні словники
ВДАВИ́ТИСЯ - вда́влюватися.
ВДАВИ́ТИСЯ - удави́тися.
Давитися - позбавляти себе життя удушенням
Ілюстрації
|
|
|
|
