Гумористичний

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Гумористичний, -а, -е. Юмористическій. Швидко почулася і українська мова, навіть між поляками, в гумористичних оповіданнях. Левиц. І. 463.

1)Тлумачення із "Словника української мови"* ГУМОРИСТИЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до гумор 1. Якщо автор осміює ті чи інші хиби в людині, якій він разом з тим симпатизує, то сміх його має характер гумористичний (Укр. літ., 8,1957,187); // Пройнятий гумором; з гумором. Брак подробиць він умів поповнювати своїми гумористичними коментарями (Жур., Звич. турботи, 1960, 37).

2. Який містить у собі гумор (у 2 знач.). Аліна сиділа на кормі й неприховано сумувала, удаючи, що читає гумористичний журнал (Ю. Янов., II, 1954, 91).


2)Словник сучасної української мови та сленгу Уморний-гумористичний смішний. Який містить у собі гумор.

553_depositphotos_149474180_xl_2015.jpg 4bb0db3819b2ed65f9be732552f977b8_XL.jpg smeh.jpg b8f1257e-d965-4e0d-b732-c7711e71ff16.jpg