Гріш
'Гріш, гроша', м. 1) Денежка, полкопейки, грошъ. Багацько, як за гріш маку. Ном. 2) Деньги. Гріш круглий, роскошиться. Ном. № 9924. Ум. Грошик. З кошиком та з грошиком. Ном.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Зміст
Зміст
- Сучасні словники
- Академічний тлумачний словник (1970-1980)
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГРІШ, гроша, чол. У XIX. ст. у Росії — дрібна розмінна монета, що дорівнювала 1/2 копійки. Складіться, хлопці, по грошу, Купіть мені бинду хорошу (Павло Чубинський, V, 1874, 634); Кинув [артист] гріш вікном (Ольга Кобилянська, Покора, 1899, 2); // Незначна, мізерна грошова сума. Друкує на останній гріш свій збірник поетеса (Микола Терещенко, Щедра земля, 1956, 25); З горя він пропив до шеляга свій .. заробіток, і з того часу злидарський гріш чоловіка почав усе частіше розкочуватися по чужих шинквасах (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 216); // Взагалі гроші. У мене велика родина і потребує гроша (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 260); [Куц:] Треба вигадати копійчину, зараз у командировку по оці самі штучки — і є гріш (Захар Мороз, П'єси, 1959, 220). ▲ Гріш ціна; Ціна — мідний гріш — нічого не вартий; нікуди не годиться. Гріш ціна тому генералові, який не знає своїх кращих командирів (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 323); Ціна всяким законам про вибори народних представників — мідний гріш, поки немає фактично завойованого самодержавства народу.. (Ленін, 9, 1949, 164); Ламаного гроша не вартий — не має ніякої цінності; нічого не вартий. [Клеопатра:] їхні роботи ламаного гроша не варті (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 74); Ні на гріш — нема нічого. Ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що вважаю.. Правди у них нема ні на гріш, я в них не вірю (Леся Українка, V, 1956, 160); Як за гріш маку — дуже багато. Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 159).
Фразеологічний словник української мови
Фразеологічний словник української мови
гріш (копі́йка, шаг) ціна́ (в база́рний день) кому, чому. Хто-небудь або що-небудь нічого не варті, нічого не значать. — Життя, життя! — витріщився на матір Омелян.— Гріш ціна йому тепер (М. Стельмах); — Чого ж. Твоя (поліцаєва) влада теж видавала якісь папірці. Їм, правда, гріш ціна в базарний день (В. Большак); Йому копійка ціна, і ніякого авторитету він ніколи не завоює (І. Микитенко); — Співали тобі про кохання, може, ще й вічне, але шаг ціна тим словам (В. Підмогильний). (кра́сна) ціна́ — (ла́маний (мі́дний)) гріш (п’ята́к). (Ельза:) А що, коли Грета Норман все-таки піде грати в новий театр? (Шредер:) Коли це трапиться, то вам всім ціна — ламаний гріш! (В. Собко); Ціна людям без Батьківщини, без громадської турботи про її розквіт, зміцнення її могутності — мідний гріш (З газети); Твоєму богатирю .. красна ціна — п’ятак (О. Ковінька).
за ла́маний гріш, зі сл. прода́ти, купи́ти, роби́ти і т. ін. Дуже дешево, майже безкоштовно, задарма. Отакі хитрі лисиці, як Бракватіста, рятуючи власну шкуру, продадуть .. за ламаний гріш (Ю. Бедзик). за гріш. Годі за гріш танцювати (Укр.. присл..).
на (щерба́тий) гріш. 1. Дуже мало; трохи. На гріш вип’є, а на карбованець галасує (Укр.. присл..). 2. із запереч. Зовсім, абсолютно і т. ін. В очі вчитель їдкий, мов товчений перець, поваги до сану й на щербатий гріш не покаже, а зате який позаочі! (М. Стельмах).
не ва́ртий (не варт) (і) (ла́маного) гроша́ (карбо́ванця, (щерба́тої) копі́йки, шага́, ше́ляга, (мі́дного) п’ятака́) (в база́рний день). 1. Нікчемний, зовсім поганий, ні на що не здатний (перев. про людину). В здоровому тілі здорова душа, Та часто буває не варта гроша (І. Франко); Сам я — людина паскудна, ламаного гроша не варта в базарний день (В. Логвиненко); І все через того бахура, що й сам з шкурою не варт карбованця!.. (М. Коцюбинський); Хто не знає, не плекає, не береже мови своєї матері, — матері-українки, матері-росіянки, естонки, казашки, француженки, — той і ламаного шеляга не варт (З газети); Обурювало Карпа Сидоровича те, що якась там Варка,.. яка, на його компетентний погляд, мідного п’ятака не варта, так оця Варка задрипана насмілилася жити в покоях його зятя (М. Хвильовий). 2. Який не має ніякої цінності або втратив своє значення; який не заслуговує на увагу. Звичайно, всі дурниці про вплив дядька на племінницю і про вико
не ма́ти (й) копі́йки (гроша́, нічо́го і т. ін.) за душе́ю. Бути бідним, без грошей, без засобів до існування. Ця компанія нагадала ті дні, коли він, не маючи копійки за душею, плавав з Казані до Астрахані на вакації (В. Канівець); Помітивши до себе увагу, старий скупо посміхнувся: — То й гроша не мав за душею, а тепер — двадцятьп’ятьтисячником (двадцятип’ятитисячником) став. Чув про таких? (П. Панч); — Ви знали, що я учитель, а не землевласник чи фабрикант, у мене тільки й всього, що ота нужденна місячна платня та борги, за душею гроша не маю про чорний день (О. Ткачук). не ма́ти гроша́ щерба́того в кише́ні. — Він трошки випив…— догадується з гурту хтось.— За що? Гроша щербатого в кишені не має! (В. Бабляк).
ні гроша́. Зовсім немає (про гроші, кошти і т. ін.). Бариша ні гроша, аби слово хороше (Укр.. присл..); // із запереч. Зовсім нічого. Не було ні гроша (З усн. мови). ані́ зла́маного гроша́. Зачинає жалуватися перед нею, що тепер тяжкі часи, немає при душі ані зламаного гроша (Л. Мартович).
ні на гріш. 1. чого. Відсутнє щось; немає зовсім чого-небудь. (Круть (розводить руками):) — Чи винен я, що в нього ні пучечка?.. Свідомості в старого ні на гріш (О. Підсуха). 2. із запереч. Ніскільки, зовсім, абсолютно. Ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що не вважаю .. Правди у них нема ні на гріш, я в них не вірю (Леся Українка). І на гріш. Він ще й на гріш чужого не взяв, а вже сам себе судить судом строгим (В. Дрозд).
як (мов, ні́би і т. ін.) за (на) гріш ма́ку кого, чого. Дуже багато. Багато, як за гріш маку (М. Номис); — Оце добре! — перехопив Лука,— твоя Марія і моя Марія. Тих Марій на світі — як за гріш маку (М. Коцюбинський); Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (М. Коцюбинський); Міністрів отих .. зібралося, мов на гріш маку (М. Стельмах).
Словник синонімів
за гріш давитися - скупий
Ілюстрації
|
|
