Грі́зьба

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Грі́зьба

Cловник Грінченка

Грі́зьба, -би, ж. Угрозы. Від постраху, від грізьби стуманіють. К. Іов. 58. Ні батькова грізьба, ні материна умова нічого не подіють з таким гульвісою. Мир. ХРВ. 132.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГРІЗЬБА́, ГРОЗЬБА́, и, жін. Погроза вчинити кому-небудь неприємність, лихо. Ні батькова грізьба, ні материна умова нічого не подіють з таким гульвісою (Панас Мирний, I, 1954, 114); Батьки просьбами і грозьбами таки випровадили сина до Окунів (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 548).


Ілюстрації

497-chitaet-pismo.jpg 1473240250 1.jpg

Медіа


Див. також