Гоготати

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Гогота́ти, -чу́, -чеш и гоготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл.

Сучасні словники

ГОГОТАТИ, очу, очеш і ГОГОТІТИ, очу, оти́ш, недок.

1. Видавати сильні глухі переривчасті звуки (про грім, полум'я і т. ін.). Грім гогоче, а блискавка Хмару роздирає (Тарас Шевченко, I, 1951, 113); Тільки тепер почув [Саїд], як гоготів.. водоспад (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 249).

2. Видавати звуки, схожі на «го-го» (про гусей). Гуси під небом почнуть гоготіти (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 87); Скільки клопоту в бабусі: Кури, пави, утки, гуси... Ті гогочуть, ті голосять — У бабусі їсти просять (Микола Шпак, Вибр., 1952, 68).

3. розм. Голосно, нестримно сміятися. Пани професори про щось довго сперечались, не слухаючи і перебиваючи один одного: Іваницький тихо, замріяно, зі скаргою, крізь сльози, — Турчинович бурхливо, гогочучи (Петро Колесник. Терен.., 1959, 41); Мов мурашня, копошиться людська маса, вигукує круті слова, гогоче (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 350).

Синоніми

СМІЯ́ТИСЯбез додатка і з кого-чого (видавати сміх від радості, веселощів, з кого-, чого-небудь комічного тощо), ШКІ́РИТИСЯрозм., ЗУБОСКА́ЛИТИрозм. рідше, КИ́ХКАТИрозм. рідше; ГИГИ́КАТИрозм.,ХИХИ́КАТИрозм.,ХІХІ́КАТИрозм.,ХЕХЕ́КАТИрозм. (тихо або тонким голосом); ПІДХИХИ́КУВАТИрозм. (час від часу); ПИ́РСКАТИ, ПО́РСКАТИ (раптово); РЕГОТА́ТИ, РЕГОТА́ТИСЯрозм.,ВИРЕГО́ЧУВАТИпідсил. розм.,ГИГОТА́ТИрозм.,ГИГОТІ́ТИрозм.,ГОГОТА́ТИрозм., ГОГОТІ́ТИрозм.,ХИХОТА́ТИрозм., ХИХОТІ́ТИрозм.,ІРЖА́ТИ[РЖА́ТИрідше]зневажл. (гучно й нестримно); ЗАЛИВА́ТИСЯбез додатка і чим, розм. (нестримно); ЗАХО́ДИТИСЯрозм.,ЛЯГА́ТИрозм.,ПА́ДАТИрозм.,УМИРА́ТИ[ВМИРА́ТИ]розм. (із сл. від, зі, зо сміху, реготу - сміятися до нестями). - Док.: засмія́тися, розсмія́тися, гиги́кнути, хихи́кнути, хіхі́кнути, хехе́кнути, пи́рснути, по́рснути, зарегота́ти, зарегота́тися, розрегота́тися, розреготітися, гоготну́ти, хихотну́ти, заіржа́ти[заржа́ти], зали́тися, залля́тися, зайти́ся, покоти́тися. Жартувала Соломія і все сміялась, аж заливалась (І. Нечуй-Левицький); Регочуть люди з смішних дідових вигадок, і дід регоче (Панас Мирний); Смішна була карикатура, і сам Бугор теж реготавсь, впізнавши себе (О. Гончар); Прислів’я всім сподобалось. Навіть Маслов гиготів на весь клас (Ю. Збанацький); Дочки в сусіднім покою скачуть, гуркочуть, хихикають (І. Франко); - Людоньки добрі, ну чого ще й іржете?! - обернулась Харланиха до глядачів (І. Волошин); Дівчина заливається сміхом і аж тупотить ногами (М. Стельмах); Діти заходилися од реготу, танцювали, качалися по долівці (С. Васильченко); Вона [Катруся] якраз відхилялась, а він [Федько] потрапляв у драбину, що аж відголос ішов, а всі падали зі сміху (Н. Кобринська). - Пор. пи́рскати.

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/ghoghotaty https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8