Гнути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Гнути, гну, гнеш, гл. 1) Гнуть. Гне шию, як віл у ярмо. Ном. № 1293. Шия хоч обіддя гни, — такая толстая. Ном. №8595. Спати, аж гілля гне, — такъ сильно хочется. Вас. 212. — кирпу. Важничать, задирать носъ. Ном. № 2467. — на що, куди. Намекать на что. Ном. № 13646. Бач, куди гне! (или на що). — теревені. Болтать пустяки. — матюки. Браниться матерными словами. 2) Запрашивать много. Гне, як дурень за батька — очень много запрашиваетъ. Мнж. 166.
