Глодина

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Глодина, -ни, ж. Боярышниковое дерево. Чуб. V. 105.

Сучасні словники


Словник української мови

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ГЛОДИ́НА, и, жін., розм. Дерево глоду.

Що шипшина та глодина та й у печі дрова — Ой десь стоїть парочка, любая розмова (Павло Чубинський, V, 1874, 105); Як зустрівся я з тобою, 3 глодиною молодою, Лиш, одну зламав я гілку, Щоб повісить свою зброю (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 307).

Ілюстрації


Див. також

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D1%96%D0%B4

https://liktravy.ua/useful/encyclopedia-of-herbs/glodu-plody

https://ukr.media/medicine/310200/