Глек

Глек, -ка, м. 1) Кувшинъ. Є в глеку молоко, та голова не влізе. Ном. № 5391. Глек розбили. Поссорились. Ном. № 9539. Грин. І. 242. Ум. Глечик.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ГЛЕК, а. чол.

1. Висока кругла, перев. глиняна посудина, злегка розширена в нижній частині. Є в глеку молоко, та голова не влазить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 280); [Голос Романюка:] Піди в льох і принеси добрий глек квасу... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 192). ♦ Глек розбити — посваритися. [Омелько:] Нічого не розберу. Бачу тілько, що Варка з Гнатом глек розбили (Карпенко-Карий, I, 1960, 271); — Ми колись побраталися. А потім.. наче розбили глек (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 69)

2. Сорт груш народної селекції. Глек. Чудовий місцевий літній сорт [груш], поширений у Вінницькій та Хмельницькій областях, переважно в присадибних насадженнях (Озеленення колгоспного села, 1955, 86).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 81.

Фразеологічний словник української мови

ГЛЕК

розби́ти (поби́ти) глек (гле́ка, го́рщик, го́рщика, макі́тру і т. ін.) з ким, рідше між ким і без додатка. 1. Розірвати, порушити дружні стосунки; посваритися. Чи вона сміється, чи просто знущається? Припровадила його сюди, щоб морочити цим глеком. А, може, натяк? Мовляв, нічого не вийде з твоїх залицянь, розіб’ємо глека? (П. Загребельний); Зі своєю свахою Марія Дмитрівна не стрічається: розбила глека під час першого ж знайомства (З журналу); Дівер з невісткою Розбив горщик з лемішкою (П. Чубинський); (Старшина:) За віщо там у вас взялося? З якого побиту горщика розбили? (М. Кропивницький); А це вже надвечір мама питає: “Що це за знак, що ні одна і в хату не наплює, чи не побили, бува, глеків?” (Панас Мирний); Вість, що голова колгоспу і директор школи розбили макітру між собою, безумовно, просочилася .. у маси (В. Бабляк). 2. Розірвати шлюбні зв’язки; розлучитися. Я, може, за день-другий і розпишуся з Христею

Ілюстрації