Глей

Глей, глею, м. 1) Клейкая, влажная глина. Глей червоний. Вас. 177. 2) Илъ. (Гуси) таскають грязь і глей зо дна да мажуть лебедя, щоб пірря посіріло. Ум. Глейок.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Пластична глина (здебільшого гончарна) сизого, червоного та ін. кольорів. Щодня підмазувала [Маланка] комин та підводила червоним, глеєм припічок (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 29); Вася з Сонею розказали, як пішли вони сьогодні на город і хотіли в яру накопати глею для глиняних м'ячів (Олександр Копиленко, Сонячний ранок, 1951, 108); * У порівняннях. Чіпка покуштував галушку, — глевка, як глей (Панас Мирний, II, 1954, 148). 2. Те саме, що мул. І завелась на ставі геркотня, Гусине діло закипіло: Таскають грязь і глей зо дна Да мажуть Лебедя, щоб пір'я посіріло (Євген Гребінка, I, 1957, 44); І ось уже показалося дно річки — блакитний глей і жовтий пісок та латаття (Олесь Донченко, V, 1957, 134).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Глей, глею, м. 1) Клейкая, влажная глина. Глей червоний. Вас. 177. 2) Илъ. (Гуси) таскають грязь і глей зо дна да мажуть лебедя, щоб пірря посіріло. Ум. глейок.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ГЛЕЙ1, ю, ч.

1. Пластична глина (здебільшого гончарна) сизого, червоного та ін. кольорів. Щодня підмазувала [Маланка] комин та підводила червоним глеєм припічок (Коцюб., II, 1955, 29); Вася з Сонею розказали, як пішли вони сьогодні на город і хотіли в яру накопати глею для глиняних м’ячів (Коп., Сон. ранок, 1951, 108); * У порівн. Чіпка покуштував галушку, — глевка, як глей (Мирний, II, 1954, 148).

2. Те саме, що мул. І завелась на ставі геркотня, Гусине діло закипіло: Таскають грязь і глей зо дна Да мажуть Лебедя, щоб пір’я посіріло (Греб., І, 1957, 44); І ось уже показалося дно річки — блакитний глей і жовтий пісок та латаття (Донч., V, 1957, 134).

ГЛЕЙ2, ю, ч. Загуслий сік, що виступає на стовбурах деяких фруктових дерев (вишні, черешні, сливи та ін.). Ніхто, як він, не вмів здирати з вишень глей (Сос., 1, 1957, 344); * У порівн. Повітря тремтіло набряклим вишневим глеєм (Стельмах, На.. землі, 1949, 205).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

 глей -ю, ч. 1) Пластична глина (здебільшого гончарна) сизого, червоного та інших кольорів. 2) Те саме, що намул.

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Глей, глейовий горизонт (не плутати з ґлеєм) — горизонт ґрунтового профілю, який характеризується зеленим, блакитним, сизим або неоднорідним сизо-іржавим забарвленням, безструктурністю і низькою порізаністю. Традиційно позначається літерою G. Горизонти іншого типу, що мають лише окремі ознаки оглеєння, називаються глеюваті та при позначенні відзначаються індексом g.