Гидливий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Гидливий, -а, -е. Брезгливый, брезгающій. Драг. 35.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ГИДЛИ́ВИЙ, а, е. Який відчуває огиду до кого-, чого-небудь. Йому стало гидко й противно, бо він був гидливий зроду (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 334);

// Який виражає огиду. Слизькі холодні руки фельдфебелеві ковзались по тілу. Пересмикувала гидлива дріж (Василь Козаченко, Золота грамота, 1939, 5); Гидливий рух Потоцького не уникнув його [Юстовського] пильних очей (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 101).


Український тлумачний словник

гидливий — а, е. Який відчуває огиду до кого , чого небудь. || Який виражає огиду …


Словник синонімів української мови

гидливий — (який відчуває, виражає огиду), бридливий …


Словник синонімів Караванського

ГИДЛИВИЙ бридливий; пор. ПЕРЕБІРЛИВИЙ, ВИБАГЛИВИЙ.

Ілюстрації

Brezgovat.jpg 2папарнг.jpeg Аапппеуп.jpeg Аукцукп.jpeg

Медіа

Див. також

Українсько-англійський словник

Зовнішні посилання