Геркотати

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук


Словник української мови Б. Грінченка

Геркотати, -кочу, -чеш, гл. = ґерґотати.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ГЕРГОТАТИ, очу, очеш, ГЕРГОТІТИ, очу, отиш, недок.

1. Те саме, що гелготати, гелготіти. [Xристя:] Почали вже й гуси на ставку герготати (Кроп., I, 1958, 450); Дивляться на неї [фашисти], як на якесь диво, гергочуть щось між собою (Збан., Єдина, 1959, 388).

2. Те саме, що скреготати, скреготіти. Десь навіть запідпадьомкала перша перепілка в клітці та герготів, спускаючись з гір, учкаргальський поїзд (Ле, Міжгір'я, 1953, 296).

Зовнішні посилання

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D2%91%D0%B5%D1%80%D2%91%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9071-gherkotaty.html#show_point