Гваджениця

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Гваджениця ( = гладжениця), -ці, ж. = Терлиця. Вх. Лем. 403.

Сучасні словники

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Гваджениця ( = гладжениця), -ці, ж. = Терлиця. Вх. Лем. 403. || Гладжениця, -ці ж. = терлиця. Вх. Лем. 403. ||| Терлиця, -ці, ж.

  1. Трепалка, снарядъ для трепанія льна, пеньки. Гол. Од. 35. Грин. III. 651. Части ея: ножки — со́хи, на нихъ опираются стоящія ребромъ и параллельно дощечки — ре́бра, сте́гна, пространство между которыми называется жоліб, въ послѣдній падаетъ ме́чик съ фосто́м (ручкой) съ одного конца, а съ другого онъ прикрѣпленъ чо́пиком. Шух. I. 147. Тіпає плоскінь або матірку, скрипить терлиця під повіткою. Мир. ХРВ. 125. Ум. терличка.

Ілюстрації

Гваджениця.jpg Гваджениця1.jpg Гваджениця2.jpg

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Те́рлиця або те́рниця — ручне знаряддя, призначене для м'яття льону або конопель.

Складається терлиця з таких деталей: ніжок (що звалися «сохами»), прикріплених до двох поздовжніх паралельних дощок («ребер» або «стегон»). Між дошками залишається щілина («жоліб»), у якому поміщається рухома деталь терлиці — мечик. На одному кінці він має ручку («фіст»), другим він кріпиться між дощок за допомогою кілка («чопика»). На верхніх крайках дощок і нижній частині мечика могли бути трикутні зубці.

Стебла льону чи конопель кладуть зверху терлиці поперек верхніх дощок, потім мнуть і ламають їх, з силою вдаряючи по них мечиком. Цей процес називається «м'яттям». Далі стебла звільняють від костриці — ця операція називається «тіпанням» або «тертям». Для остаточної обробки волокна розчісують на чесалках, приготовляючи кужіль.

Льон могли м'яти і без терлиці — за допомогою ціпа

Див. також

Терлиця