Гайдук

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Гайдук, -ка, м. Высокорослый служитель; солдатъ надворной стражи. Ой вивійти, отамани, панськії гайдуки. Нп. Ой крикнув царь на свої гайдуки: «Возьміть Байду добре в руки!» Гол. І. 2. 2) Особаго рода танецъ. 3) Гайдука садити, ударити. Танцевать въ присядку. Ударила б гайдука, та боюся мужика. Чуб. V. 687. Еней, матню в кулак прибравши, і «не до соли» примовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. І. 20. 4) Ніс гайдука скаче. Выраженіе для указанія чьего-нибудь страшнаго аппетита, усиленной работы челюстями. Лупить (= їсть), аж ніс гайдука скаче, танцює. Ном. № 12206. Ум. Гайдучок. Чуб. V. 1075. Ув. Гайдучище. Чуб. V. 686.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ГАЙДУ́К, а, чол., іст. 1. У XV—XIX ст. у південних слов'ян — повстанець-партизан, що боровся проти турецького панування. Перекладаючи і публікуючи народні пісні болгарських гайдуків, він [І. Франко] познайомив українську громадськість з боротьбою болгарського народу за своє визволення (Мистецтво, 5, 1956, 31); Він [хевсур] показав нам, із кілочка знявши, Своє національне убрання.., подібне в чомусь І до гуцульської святої ноші,.. А може і до сербського одіння, В якім оте ходили гайдуки, Брати опришків наших... (Максим Рильський, Сад.., 1955, 124). 2. Солдат придворної охорони. Ой, крикнув цар на свої гайдуки: Візьміть Байду добре в руки (Українські народні думи.., 1955, 16); Два княжі гайдуки, озброєні з голови до п'ят, вели його [Богуна] на залізнім поводі (Яків Качура, II, 1958, 410). 3. Виїзний лакей, слуга в багатому поміщицькому домі; слуга. Бачу: пишні похорони, Духовенство, цугом коні, Свічі, півчі у киреях, Гайдуки стирчать в лівреях (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 178); Карету підкидало на горбках. Фурман підганяв бистрих коней батогом. Гайдук куняв на козлах (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 177). 4. Народний танець. Ударила б гайдука, Та боюся мужика (Павло Чубинський, V, 1874, 576); На прогалинах вигравали скрипиці і сопілки, торохтів бубон, і козацтво, ударивши лихом об землю, садило гайдука і вибивало тропака (Олекса Стороженко, I, 1957, 398). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 16.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ГАЙДУ́К, а́, ч., іст. 1. У XV-XIX ст. у південних слов’ян — повстанець-партизан, що боровся проти турецького панування.Перекладаючи і публікуючи народні пісні болгарських гайдуків, він [І. Франко] познайомив українську громадськість з боротьбою болгарського народу за своє визволення (Мист., 5, 1956, 31);Він [хевсур] показав нам, із кілочка знявши, Своє національне убрання.., подібне в чомусь І до гуцульської святої ноші,.. А може і до сербського одіння, В якім ото ходили гайдуки. Брати опришків наших… (Рильський, Сад.., 1955, 124). 2. Солдат придворної охорони. Ой, крикнув цар на свої гайдуки: Візьміть Байду добре в руки (Укр.. думи.., 1955, 16); Два княжі гайдуки, озброєні з голови до п’ят, вели його [Богуна] на залізнім поводі(Кач., II, 1958, 410). 3. Виїзний лакей, слуга в багатому поміщицькому домі; слуга. Бачу: пишні похорони. Духовенство, цугом коні, Свічі, півчі у киреях, Гайдуки стирчать в лівреях (Щог., Поезії, 1958, 178); Карету підкидало на горбках. Фурман підганяв бистрих коней батогом. Гайдук куняв на коалах (Рибак, Помилка.., 1956, 177). 4. Народний танець. Ударила б гайдука, Та боюся мужика (Чуб., V, 1874, 576); На прогалинах вигравали скрипиці і сопілки, торохтів бубон, і козацтво, ударивши лихом об землю, садило гайдука і вибивало тропака (Стор., І, 1957, 398). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 16. Гайдук, ка, м. Высокорослый служитель; солдатъ надворной стражи. Ой вивійти, отамани, панськії гайдуки. Н. п. Ой крикнув царь на свої гайдуки: «Возьміть Байду добре в руки!» Гол. І. 2. 2) Особаго рода танецъ. 3) Гайдука садити, ударити. Танцевать въ присядку. ударила б гайдука, та боюся мужика. Чуб. V. 687. Еней, матню в кулак прибравши, і «не до соли» примовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. І. 20. 4) Ніс гайдука скаче. Выраженіе для указанія чьего-нибудь страшнаго аппетита, усиленной работы челюстями. Лупить (= Їсть), аж ніс гайдука скаче, — танцює. Ном. № 12206. Ум. Гайдучок. Чуб. V. 1075. Ув. Гайдучище. Чуб. V. 686. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 265. гайду́к — 1) у південних слов’ян XIV—XIXст. — вояк-піхотинець (слово пішло з угорської мови), учасник збройної боротьби протитурецького панування; народний захисник, визволитель; 2) спочат¬ку надвірний козак у панському дворі; згодом — взагалі слуга в ба¬гатому поміщицькому домі. Ой ви, війти, отамани, панськії гайдуки (пісня); Гайдуки стирчать в лівреях (Я. Щоголев); 3) солдат придвор¬ної охорони. Ой, крикнув цар на свої гайдуки: Візьміть Байду добре в руки (дума); 4) старовинний укра¬їнський народний танець; у сполу-ченні: гайдука́ сади́ти (ударя́ти) — танцювати навприсядки. Ударила б гайдука, Та боюся мужика! (П. Чубинський); Еней, матню в кулак прибравши І не до соли примов¬лявши, Садив крутенько гайдука (І. Котляревський). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 127128.

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

гайдук перевод с русского на французский Существительное м. ист. 1. heiduque [edyk] m, haïdouk [edyk] m

Словари и энциклопедии на Академике

• Гайдук — Гайдук: Гайдуки воинские формирования, телохраните¬ли аристократии. Гайдук польская, украинская и белорусская фамилия. Другие фамилии, производные от Гайдук Гайдуков, Гайдученко, Гайдин, Гайдукевич. Персоналии: Гайдук, Дмитрий… … Википедия • 2ГАЙДУК — (венг. hajdu). Прежде так назыв. лакея высокого роста, который ездил на запятках или верхом возле экипажа. Теперь это название дается дюжему мужчине. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ГАЙДУК 1) ратник … Словарь иностранных слов русского языка • 3гайдук — лакей, повстанец, хайдук Словарь русских синонимов. гайдук сущ., кол во синонимов: 3 • лакей (26) • повстанец … Словарь синонимов • 4ГАЙДУК — ГАЙДУК, гайдука, муж. (венг. hajduk) (ист.). 1. Выездной лакей времен крепостного права. 2. Повстанец партизан на Балканах и в Венгрии в эпоху турецкого владычества. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова • 5ГАЙДУК — ГАЙДУК, а, муж. 1. На Балканах и в Венгрии в эпоху турецкого владычества: повстанец партизан. 2. В крепостнической России: выездной лакей. | прил. гайдуцкий, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова • 6ГАЙДУК — муж., •стар. (венг.?) гайдамак, легкий воин, ратник. | Служитель у вельмож, для прислуги при езде, запяточник высокого роста, в венгерской, гусарской или казачьей одежде. | южн., зап. род народной пляски. Плясать гайдука. | тамб. работник, батрак … Толковый словарь Даля • 7Гайдук — ■ Думать, что это евнух … Лексикон прописных истин • 8Гайдук — ГАЙДУКОВ ГАЙДУК Гайдуком в XVII XIX веках у южных славян называли повстанца, партизана, борющегося против турецкого владычества. Об одном из таких отважных борцов, героически погибшем вместе совсей семьей, рассказывается в стихотворении Пушкина… … Русские фамилии • 9гайдук — ука/, мн. гайдуки/, гайдуко/в, м. 1) ист. В XV XIX вв. у южных славян: участник вооруженной борьбы против турецких завоевателей. В пещере, на острых каменьях притаился храбрый гайдук Хризич (Пушкин). 2) Слуга, выездной лакей в богатом помещичьем… … Популярный словарь русского языка • 10гайдук — с XVII в. (Арсен. Сухан. 119, Псковск. Осада и др.; см. Срезн. I, 508). Через укр. гайдук служитель, подручный , польск. hajduk гайдук, легковооруженный венгерский солдат; слуга, лакей из венг. hajdu, мн. hajduk наемные пехотные войска, несущие… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера • 11гайдук — (иноск. шут.) весьма рослый человек (намек на гайдука венгерского солдата, в костюм которого или в казачий у вельмож одевают разных запяточников и другую прислугу) Ср. Прокатившись две с половиною мили на запятках или протрясшись верхами,… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона • 12гайдук — Гайдук: панський челядник [II] прикажчик, панський слуга [44 2;XIX] Ну, адже ж знаєте добре, докинув Олекса, що як возите на жупу дрова і дасть вам гайдук квиток, то той квиток сам ще менше варт, ніж сей банкнот, а прецінь прийдете до ліверанта,… … Толковый украинский словарь • 13гайдук — дука, ч. Пр. [1.] Гайдук, колишній угорський поліцай. [2.] Посланець з державною відомістю … Словник лемківскої говірки • 14гайдук — а, м. 1. В XV XIX вв. у южных славян участник вооруженной борьбы против турецкого владычества. 2. Выездной лакей в богатом помещичьем доме. ► У крыльца толпились кучера в ливрее и в усах, скороходы, блистающие мишурою, в перьях и с… … Словарь забытых и трудных слов из произведений русской литературы ХVIII-ХIХ веков • 15Гайдук — посёлок городского типа в Краснодарском крае РСФСР. Железнодорожная станция на линии Новороссийск Краснодар, в 9 км от Новороссийска. Машиностроительный (запасные части для заводов цементной промышленности) и цементный заводы … Большая советская энциклопедия • 16Гайдук — Гайдукъ (иноск. шут.) весьма рослый человѣкъ (намекъ на гайдука венгерскаго солдата въ костюмъ котораго, или въ казачій, у вельможъ одѣваютъ разныхъ запяточниковъ и другую прислугу). Ср. Прокатившись двѣ съ половиною мили на запяткахъ, или… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография) • 17Гайдук — I м. Партизан повстанец на Балканах и в Венгрии в эпоху турецкого владычества в XV XIX вв. II м. Выездной лакей обычно высокого роста, одетый в венгерку, казакин или черкеску в богатом доме (в Российском государстве XVIII XIX вв.). Толковый… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой • 18Гайдук — I м. Партизан повстанец на Балканах и в Венгрии в эпоху турецкого владычества в XV XIX вв. II м. Выездной лакей обычно высокого роста, одетый в венгерку, казакин или черкеску в богатом доме (в Российском государстве XVIII XIX вв.). Толковый… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой • 19гайдук — гайдук, гайдуки, гайдука, гайдуков, гайдуку, гайдукам, гайдука, гайдуков, гайдуком, гайдуками, гайдуке, гайдуках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов • 20гайдук — гайд ук, а … Русский орфографический словарь

Ілюстрації

Гайдук1.jpg Гайдук.jpg

Медіа

Дмитрий Гайдук - Про покемонов и телепузиков

Цікаві факти

Заголовок Українські богатирі

Дмитрий Гайдук - автор проекта "Растаманские народные сказки"

Більше читайте тут: [1]

Матеріал з Вікіпедії

Гайдук[ред. • ред. код] • Гайдук (охоронець) — тілоохоронець аристократії. • Гайдук (партизан) — повстанець-партизан на Балканах та в Угорщині під час Турецького правління. • Гайдук (або Хайдук) — професіональнний хорватський футбольний клуб з міста Спліта. Населені пункти[ред. • ред. код] • Гайдук (Краснодарський край) — село у Росії, підпорядковане адміністрації міста Новоросійськ.

Існує кілька осіб з таким прізвищем, ця сторінка містить посилання на статті про кожну з них. Якщо Ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.