Гавра

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Гавра, -ри, ж. Берлога. Угор.


Сучасні словники

1. Лігво звіра; барліг. В лісах.. медведі ссали лапи в своїх гаврах і дрімали зимовим сном (Іван Франко, VIII, 1952, 38); * Образно. То наймався [Юрчик] на найтяжчу роботу, гори перевертав, то півзими лежав у якій-небудь гаврі, у ведмежім барлозі, смокчучи свою нерозлучну віковічну люльку (Гнат Хоткевич, II, 1966, 152).

2. перен., зневажл. Рот. — Ци [чи] не стулиш ти си гавру? — крикнув нараз Василь (Іван Франко, I, 1955, 145).

Ілюстрації

Gavra2.jpg Gavra4.jpg Gavra3.gif Gavra1.JPG

Джерела та література