В’ячати

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

В’ячати, -чу, -чиш, гл. = Мекати. Коза в’ячит, кричит: ве, ве! Вх. Уг. 232.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

В’ячати = Мекати, аю, аєш, недок.
1. Кричати, видавати звуки, властиві козі, вівці і т. ін. Нагадай козі смерть, то вона мекатиме, аж поки здохне (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 215); Глухо мекали вівці в кошарі (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 319).
2. перен. Говорити нерозбірливо, розтягуючи слова і вставляючи між ними звуки «мм», «ме». Він довго екав та мекав на трибуні (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 381).

Українсько-російський словник

Мекати
несов. - мекати, сов. - мекнути
1)(об овцах, козах) блеять, заблеять, разг. мекать
2)(о телятах) мычать, замычать


Ілюстрації

Sheepcry.jpg Goatcry.png Sheep.jpg Babygoat.jpg


Медіа

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/mekaty
http://slovopedia.org.ua/
https://images.google.com/
https://www.youtube.com/