В’язь

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

В’язь, -зі, ж. 1) = В’яз 3. В’язі мало на огудині. Черк. у. 2) Вязь (сноповъ). Копа дає по 5 п., а як що буйної в’язі, то й геть то більше. О. 1862. І. 59. 3) ? Дубовії сіни, а вербові в’язя. Грин. III. 528.

Тлумачення слова у сучасних словниках

УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія): В'ЯЗЬ - прісноводна риба, водиться в ріках Європи та Сибіру; довж. 35-50 см (часом бл. 80 см); різновид - орфа (золотий в.) - розводять як декоративну.

Орфографічний словник української мови:

в'язь 1 іменник жіночого роду вид письма; зав'язь тощо

в'язь 2 іменник чоловічого роду, істота

СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК

в'язь - іменник, жіночий рід, неістота, III відміна

Відмінок Однина Множина
Називний в'язь в'язі
Родовий в'язі в'язей
Давальний в'язі в'язям
Знахідний в'язь в'язі
Орудний в'яззю в'язями
Місцевий на/у в'язі на/у в'язях
Кличний в'язе в'язі

в'язь - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна

Відмінок Однина Множина
Називний в'язь в'язі
Родовий в'язя в'язів
Давальний в'язеві, в'язю в'язям
Знахідний в'язя в'язів
Орудний в'язем в'язями
Місцевий на/у в'язеві, в'язі на/у в'язях
Кличний в'язю в'язі

Українсько-російський словник:

В'ЯЗЬ I 1) (приём старинного письма) вязь 2) строит. связь 3) бот. завязь II ихт. язь

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови: в'язь I -і, ж. 1》 У будівництві – спосіб скріплювання дерев'яних частин будівлі врубуванням. 2》 бот. Те саме, що зав'язь. 3》 Вид старовинного декоративного письма, в якому окремі літери й слова зливаються в суцільний орнамент. II -я, ч. Прісноводна риба родини коропових.

Архітектура і монументальне мистецтво:

В'ЯЗЬ 1. Металевий стрижень або дерев'яний брус у кам'яних стінах, який посилює конструкцію (синонім — пов'язь). Крім вмурованих існує: ~ повітряна — влаштована між п'ятами арок або під склепінням, щоб погасити розпір.

2. Складний орнаментальний узор, створений каліграфічним сплетенням кількох букв або слів (часто арабських, церковно-слов'янських). Може являти собою переплетення щільно розташованих геометричних мотивів у вигляді лінійних елементів, тому має дещо спільне з арабескою і морескою.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

В'ЯЗЬ 1, і, жін. 1. У будівництві — спосіб скріплювання дерев'яних частин будівлі врубуванням. Округлі вікна будівлі облямовані наличниками з півколонок, над якими в'яззю випинаються дугові фронтончики (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 83).

2. бот. Те саме, що зав'язь. Онисько знайшов аж десять стиглих кавунів, у котрих коло хвостика кучерява в'язь поприсихала (Нечуй-Левицький, I, 1956, 503); Старий підходить до озера, на якому ворушаться, надвечірні дукати сонця і перша в'язь молоденької, дрібної, мов просо, ряски (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 434).

3. Вид старовинного декоративного письма, у якому окремі літери й слова зливаються в суцільний орнамент. Над дверима слов'янською в'яззю напис: «Українська книгарня» (Андрій Головко, II, 1957, 450); Дрібною арабською в'яззю, але ще не задавненим чорнилом було там написано: «Аллагу акбар» (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 549). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 798.

В'ЯЗЬ 2, я, чол. Прісноводна риба родини коропових. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 798.

Ілюстрації

yaz08.jpg

Apostol_%28Ivan_Fedorov%2C_1564%29_2.jpg

IMG_7800.JPG

Див. також

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%27%D1%8F%D0%B7%D1%8C

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%27%D1%8F%D0%B7%D1%8C_(%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE)

Джерела

УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

Орфографічний словник української мови

Архітектура і монументальне мистецтво

Українсько-російський словник

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

Академічний тлумачний словник (1970—1980)