В’язник

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Cловник Грінченка

В’язник, -ка, м. = В’язень. На свято Пилат одпускав їм одного в’язника. Єв. Мр. XV. 6.

Сучасні словники

Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Вязник чижовник (Ставропольск. губ.), обыкновенный ракитник (Cytisus biflorus L'Herit., С. ratisbonensis Schaef., С. Sapinus L., C. rathenicus Fisch.), из сем. мотыльковых (Papilionaceae) — кустарник высотою 3 — 4 фута, растущий в Сибири, северном Кавказе и Закавказье, до высоты 5000 фут. Встречается часто на бедных почвах. Хотя древесина его употребляется на токарные изделия, а листья идут (на Кавказе) в корм скоту, но вообще не имеет хозяйственного значения; иногда разводится в парках. В восточной России настой из листьев и цветов В. считается лекарством от желтухи, болезни сердца, боли спины, поясницы и т. п. С.

Вікіпедія

Ув'язнений[1], в'язень[2] — особа, щодо якої як запобіжний захід обрано утримання під вартою. У кримінальному судочинстві ув'язнений має правове становище підозрюваного, обвинуваченого, підсудного і засудженого, щодо якого вирок не вступив у законну силу. Ув'язнений знаходиться в місцях попереднього ув'язнення.

Ілюстрації

919548.jpg

Див. також