Ворожбит

Ворожбит, -та, м. Гадальщикъ, колдунъ. Рудч. Ск. І. 43. Гол. І. 3.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВОРОЖБИ́Т, а, чол., заст. 1. Той, хто вгадує майбутнє чи минуле, за якимись прикметами або ворожачи на картах. Всі ворожбити, чародії.. Кипіли в пеклі всі в смолі (Іван Котляревський, I, 1952, 138); До дверей його тисових Покрутилась стежка бита, Взимку й літньою порою Люди йшли до ворожбита (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 43). 2. Чарівник (у 1 знач.). [Христя:] Що ж той ворожбит зробе [зробить]? [Маруся:] Що? Перекине Семена вовкулакою, а тоді й роби, що хочеш... (Марко Кропивницький, I, 1958, 89); Серьожка з таємничістю ворожбита постукав палицею об диван і з неї висунулась, як затвор з гвинтівки, тоненька трубочка листівок (Олесь Гончар, Земля.., 1947, 81). 3. Знахар. Він ходив по лісах та по луках, збирав якісь квітки, камінці.., і все те обережно ховав.. Старшиниха погадала навіть, чи не ворожбит він який (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 18). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 739.

"Словопедія"

ВОРОЖБИТ чаклун, чарівник, звіздар, знахур, відьмак, відьмар, іст. волхв; (на зорях) астролог, маг, (на руці) хіромант.

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

ворожбит перевод с украинского на русский Существительное м 1. гадальщик; ворожей; (лекарь-колдун) знахарь

Словари и энциклопедии на Академике

Ворожбит Толкование Перевод Книги Фильмы • 1ворожбит — а, ч. 1) Той, хто вгадує майбутнє чи минуле, за якимись прикметами або ворожачи на картах. 2) Чарівник (у 1 знач.). 3) Знахар … Український тлумачний словник • 2ворожбит — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови • 3ворожбитівна — и, ж. Донька ворожбита … Український тлумачний словник • 4звіздар — ворожбит на зорях, зорезнавець, астролог … Словник синонімів української мови

Ілюстрації