Возний
Возний, -ного, м. Родъ судебнаго пристава при старыхъ судахъ Пан возний позов дасть. Котл. Ен. IV. 48.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВО́ЗНИЙ, ного, чол. Судовий урядовець у Польщі, Литовському князівстві й на Україні (до XIX ст.). [Наталка:] Ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду; та й по всьому я вам не під пару (Іван Котляревський, II, 1953, 7); Чи був ще в 1817—1818 роках возний — не знаю, у законах я не зміг знайти, коли цей титул скасовано (Панас Мирний, V, 1955, 407).
УКРЛІТ.ORG_Cловник
во́зний — судовий виконавець при земських і міських судах литовсько-руської та козацької доби, а також в Україні до першої половини XIXст.; за Гетьманщини були Генеральний возний і просто возний. Пан возний позов дасть (І. Котляревський).
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
-- нижчий службовець у державній установі [X] -- нижчий службовець установи, казенний посильний [II,IV] -- службовий посланець, нижчий службовець при якійсь установі, кур'єр [V] -- судовий посланець, нижчий службовець в установі [VI] -- судовий посланець [VII]
«Словники України on-line»
відмінок чол. р.
називний
Во́зний
родовий
Во́зного
давальний
Во́зному
знахідний
Во́зного
орудний
Во́зним
місцевий
при Во́зному, Во́знім
кличний
Во́зний
Іноземні словники
ЯНДЕКС словари
возничий (перевод с русского на английский)
Существительное
астр. 1. Возничий (созвездие) Auriga, Waggoner, Charioteer 2. (возница) charioteer; wainer поэт.
Словари и энциклопедии на Академике
возний - генерал судовий виконавець, офіційний свідокгродського і земського повітових судів
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Возний
образ возного в “Наталці Полтавці”
У п`єсі «Наталка Полтавка» в сатиричному плані подано образи возного й виборного. Возний — дрібний урядовець, Більше читайте тут: [посилання http://www.ukrtvory.com.ua/11tu312.html]
