Власний

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Власний, -а, -е.

Сучасні словники

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)

ВЛА́СНИЙ, а, е. 1. Належний кому-, чому-небудь за правом власності. — Велике діло, паничу, власна хата, — казав він, походжаючи по світлиці (Олекса Стороженко, II, 1957, 275); І мчить у «Москвичі», У власному, шахтар (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 17). 2. Свій, особистий. Зненацька кинулась їй в очі її власна постать, відбита в свічаді (Леся Українка, III, 1952, 540); Розкажу я вам, братця, про випадок з власної практики (Остап Вишня, I, 1956, 236). Власною рукою (писати, підписатися і т. ін.) — власноручно писати, підписатися тощо. Побачив [суддя] той лист.. Та чирк! і підписав «рукою власною» (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 179); На власні вуха чути — чути самому, своїми вухами. [Теофіл:] Він казав про мене Крусті, що я вернувся з Галлії, те чув я на власні вуха (Леся Українка, II, 1951, 437); На власні очі бачити (побачити) — бачити самому, своїми очима. Із морських тварин, що я їх бачив на власні очі, зазначу таких-то: дельфін, султанка, камбала (Остап Вишня, I, 1956, 175); Не вірити своїм (власним) вухам див. вірити; Не вірити своїм (власним) очам див. вірити; У власні руки давати (дати, вручати і т. ін.) кому що — давати, вручати комусь що-небудь безпосередньо. Уклінно прохаю віддати його [вірш] у власні руки Марії Костянтинівні на спомин (Панас Мирний, V, 1955, 422). ♦ На [своїх] власних, ірон. — пішки. Починали боліти ноги. Власне, це вперше в житті Юра робив таку довгу прогулянку на своїх власних (Юрій Смолич, II, 1958, 11). 3. Буквальний, справжній. Політична влада у власному розумінні слова — це організоване насильство одного класу для придушення іншого (Маніфест комуністичної партії, 1947, 35). 4. спец. Властивий тільки кому-, чому-небудь; узятий безвідносно до чогось іншого. Бачимо ми раз у раз, як, додолу спадаючи, речі, Маючи власну вагу, можуть рухатись тільки-но просто (Микола Зеров, Вибр., 1966, 165); Власні коливання тіла; Власна вартість. ▲ Власне ім'я — слово або словосполучення, що є окремою назвою кого-, чого-небудь, напр.: Микола ,Київ. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 702.

Словарь української мови

Власний, -а, -е. Собственный, свой. Рудч. Ск. І. 169. Хоч не красне, але власне. Ном. № 9641. Не кожен писався власним прізвищем. К. ЧР. 13. рукою власною (підписався). Собственноручно (подписался). рукою власною. Руку приложилъ.

Ілюстрації

Logo Vlasnyy-biznes.jpeg Logo369.png 59b92433ea69d.png

Медіа

Джерела та література

[Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)]

[Словарь української мови]

Зовнішні посилання

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)

Словарь української мови