Владарь

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Владарь, -ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Желех.

За словником

Тлумачення слова у - словниках

1.Владарь, ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 244.

2.ВЛА́ДА́Р, владаря, чол., уроч. Те саме, що володар Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 701.

3.Владарь, -ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 244.

4.Владарь-даря́, ч., кого, чого і без додатка. Той, кому належить яка-небудь власність, майно; власник чого-небудь; господар. Тлумачний словник української мови

5.Влaдарь - власник Церковнослов'янський словник

Ілюстрації

Власник.jpg Владарь1.jpg

Медіа

Див. також

Додаткова інформація https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA

Джерела та література

Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 1998. — ISBN 966-749-200-1.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 244. 
https://www.youtube.com/

Зовнішні посилання