Вибра́нець, -нця, м. 1) Избранникъ. 2) Рекрутъ. Гол. А шо були годні хлопці, пішли у вибранці. Шух. І. 201. Ум. Вибранчик. Вибранчиків до війська змусили. Гол. І. 134.
