Вергун

Вергун, -на, м. Сладкое печеніе: хворость, хрусты. Сим. 192. Ум. Вергунець, вергунчик.

Сучасні словники

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ВЕРГУНИ́, і́в, мн. (одн. вергу́н, а́, ч.). Смажене в смальці або олії солодке печиво, що має форму продовгуватих смужечок. Пекарня і справді чудова: ..тут баханці, вергуни, калачі (Вовчок, VI, 1956, 283); Вчителька поставила на стіл тарілку з хрускотливими вергунами (Донч., IV, 1957, 46).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 327.

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Вергуни́, або хрусти́, — українські кондитерські вироби з бездріжджового тіста, куди входять борошно, масло, яйця, цукор і як обов'язкова добавка спирт (ром, коньяк, горілка) або, в крайньому разі, оцет (іноді разом з алкоголем). Як замінник масла, а частіше як додатковий компонент у вергуни додають трохи молочних продуктів — молока, сметани або вершків. Тісто для вергунів роблять круте, зазвичай у такому порядку: яйця розтирають з цукром, після цього додають масло (та/або інші молочні продукти), спиртні або ароматичні компоненти, і в цю масу поступово всипають борошно, замішуючи досить круте тісто.

Тісто розкачують у пласт завтовшки до 2–3 мм і нарізають смужками шириною 2,5 см і довжиною 10–12 см. Ці смужки складають навпіл, переплітають у косицю, а кінці зліплюють.

Після цього вергуни поміщають в киплячий смалець на 1–2 хвилини, поки у них не з'явиться золотисте забарвлення.

Обсмажені вергуни посипають цукровою пудрою. Їдять як гарячими, так і холодними.