Буза

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БУЗА 1, и, жін. На Кавказі, в Криму — легкий хмільний напій із проса, гречки, ячменю. А татари співали, кричали.. і смоктали з бурдюків п'яну бузу та кумис (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 165). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 250. Коментарі (0) БУЗА 2, и, жін., вульг. Бешкет, безладдя, скандал. [Дудар:] Візьмемось до роботи! [Зубченко:] Ну, глядіть. Щоб не було бузи (Іван Микитенко, I, 1957, 31). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 250.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Буза, -зи, ж. 1) Татарскій напитокъ изъ проса. 2) Нечистота въ немытой овечьей шерсти. У вовні бузи багато. Лебед. у. 3) Осадокъ въ жидкостяхъ.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Буза буза́ I ж. Хмельной напиток, изготовлявшийся из проса, гречихи, ячменя (обычно в Крыму и на Кавказе).

II ж. разг.-сниж. Шум, скандал.

Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000.

Ілюстрації