Будзина

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Бориса Грінченка

Будзина, -ни, ж. = Бузина. Уман. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БУЗИНА, и, жін.

1. Кущ або деревце з родини жимолостевих з чорними або червоними ягодами. Дід насадив і калину, і бузину, і рожу гожу (Марко Вовчок, I, 1955, 382); А вздовж тину, за старою повіткою, росли великі кущі смородини, бузини і ще якихось невідомих рослин (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 462).

2. Ягоди цієї рослини. Дівчина.. зварила кисіль з бузини та яблук (Олесь Донченко, IV, 1957, 42).

УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

БУЗИНА - високий кущ або низеньке деревце зони помірного і субтропічного клімату; бл. 20 видів; в Україні б. чорна - запашна рослина з жовто-білими дрібними квітками, зібраними у щиткоподібні волоті, плід - чорно-бузкова кістянка, лікарська рослина, є також б. червона і б. трав'яниста.

Орфографічний словник української мови

Бузина́ - іменник жіночого роду.

Українсько-російський словник

БУЗИНА бот. бузина.

Ілюстрації

Sambucus nigra - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-127.jpg 63-1sedyhrhjotrjhotrgjohjoty.jpg 87266884 byzina.jpg Buzinagfrjdglhrtpkrlhdagprea.jpg 1hitghretirehtiroehitorheioyhiroetgioerhyi.jpg

Медіа

Див. також

Зовнішні посилання