Брухо

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Брухо, -ха, с. Брюхо. Бодай тобі, мухо. розсілося брухо. Чуб. ІІІ. 247.

Сучасні словники

БРЮ́ХО, брюха, мн. брюхи, ср. (прост.). Часть тела между грудью и ногами у человека и животных, живот. «Сытое брюхо к учению глухо.» (посл.). || Большой отвислый живот. Отрастить брюхо. «И брюхо сует вперед: он купец, его не тронь!» Гоголь.

Ходить с брюхом (прост.) - быть беременной.

Ілюстрації

Брюхо.jpg Брюхо2.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Толковий словник Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.

Зовнішні посилання