Боятися

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Боятися, боюся, -їшся, гл. Бояться. Вовка бояться, то і в ліс не йти. Ном. № 4231. Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору. Мет. 105. Ідіть, душі, та й бояйтеся (вм. бійтеся). Грин. III. 147.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

БОЯТИСЯ, боюся, боїшся, недок.

1. кого, чого. Відчувати страх перед ким-, чим-небудь. Вовка бояться — в ліс не ходить (Номис, 1864, № 4230); Дарес довгенько дожидався, Мовчали всі, ніхто не йшов; З ним всякий битися боявся (Іван Котляревський, I, 1952, 93); — А вуйка свого я боявсь відмалу, Мов найстрашнішого з страшних звірів (Іван Франко, IX, 1952, 26); — Я на повнім ходу стрибав з поїзда, а деякі боялись (Олесь Гончар, I, 1954, 32).

2. чого. Побоюватися чогось; відчувати неспокій, турбуватися. Боюся сам себе спитати, чи се коли сподіється? (Тарас Шевченко, II, 1953, 48); Як я тебе добре знала! Найдужче ти боявся, щоб мене не розхвилювати (Юрій Яновський, I, 1958, 281). Не бійся; Не бійтеся (на початку речення) — не турбуйся, не турбуйтесь; будь спокійний, будьте спокійні. Не бійся, твоє не втече! (Іван Франко, IV, 1950, 9).

Словник синонімів

БОЯ́ТИСЯбез додатка, кого-чого або з інфін. (відчувати страх перед ким-, чим-небудь), ПОТЕРПА́ТИбез додатка або з інфін.,СТРАХА́ТИСЯпідсил. розм.,СТРАШИ́ТИСЯпідсил. розм.,ДРИЖА́ТИбез додатка, перед ким, підсил. розм.,ТРЕМТІ́ТИбез додатка, перед ким, рідше чим,підсил. розм.,ТРУСИ́ТИСЯбез додатка, перед ким, чим,підсил. розм.,ТРЕПЕТА́ТИбез додатка, перед ким, чим,підсил. розм.,ТРІПОТА́ТИ[ТРІПОТІ́ТИ]без додатка, перед ким, рідше чим, підсил. розм.;ДРЕ́ЙФИТИбез додатка, фам. (боятися труднощів, небезпеки). Вона боялась, що п’яний чоловік почне зараз же неприємну розмову, а ще більше страшилася його важких кулаків (А. Шиян); Коли ведмедя четверо гайдуків водили по вулицях, люди потерпали, дітей на горище ховали (Н. Рибак); Катя не вірила своїм вухам, страхалась божевільних вогників у Григорієвих очах (А. М’ястківський); - Я поговорю перед смертю з тими, хто пам’ятає славні бої!.. Перед ким тремтіли вороги трудящих в історичних наших боях під Броварами, у Вінниці... (О. Довженко); "На те, - каже, - щука в морі, Щоб трусивсь карась" (Л. Глібов); - Не дрейф, Іване Силовичу! Раз ти свідомо упіймав цього субчика, так ми тобі все прощаємо (Г. Епік). - Пор. 1. ляка́тися.

ЛЯКА́ТИСЯкого, чого й без додатка (зазнавати страху, переляку від кого-, чого-небудь), СТРАХА́ТИСЯ, СТРАШИ́ТИСЯ, ПОЛО́ХАТИСЯ, САХА́ТИСЯ, ЖАХА́ТИСЯкого, чого, підсил.,УЖАХА́ТИСЯ[ВЖАХА́ТИСЯ], ТРЕМТІ́ТИперед ким, чим і без додатка, підсил.,ТРІПОТА́ТИ[ТРІПОТІ́ТИ], ТРЕПЕТА́ТИ без додатка, від кого, чого, перед ким, чим, рідше, ХАРАПУ́ДИТИСЯрозм.,ПОЛОШИ́ТИСЯкого, чого й без додатка, розм.,ТІ́ПАТИСЯперед ким, чим, розм.,СПУ́ДЖУВАТИСЯкого, чого й без додатка, діал. - Док.: зляка́тися, ізляка́тисярідшепереляка́тися, наляка́тися, настраха́тися, настраши́тися, острахну́тися, перестраши́тися, споло́хатися, сполоши́тися, переполо́хатися, схарапу́дитися, переполоши́тися, наполо́хатися, ужахну́тися[вжахну́тися], зжахну́тися, спу́дитися, перепу́дитисядіал.помаркотні́ти. На Нелю.. напав якийсь незрозумілий страх. Вона стала лякатись присмерку (Ірина Вільде); Захар пополотнів і перелякавсь. Холодна ввижалася йому чимсь дуже страховинним (А. Кримський); - Ви скоро й своєї тіні будете страхатися, - презирливо скривив тонкі уста Сафрон Варчук (М. Стельмах); - Невже ото все неправда, що розказував дядько Филін? То це я тільки дурно настрахалась? - сказала Настя (І. Нечуй-Левицький); Вона боялась, що п’яний чоловік почне зараз же неприємну розмову, а ще більше страшилася його важких кулаків (А. Шиян); Як я настрашилася, ще й досі тремчу, як згадаю ту ніч! (І. Франко); [Наталя Семенівна (побачивши Оксану):] Ти?!.. [Оксана:] Я! Не полохайтесь! Це не манія, а я живесенька... (М. Кропивницький); Микола був вперше на морі. Його тверда душа трохи сполохалась (І. Нечуй-Левицький); Якось вона проковтнула голку, всі страшенно сполошились (П. Панч); В перепуді після недавніх заколотів і повстань - государ, можновладець величезної країни, сахався людей (О. Ільченко); Раптом Юра схоплюється і жахається - дороги далі нема (Ю. Смолич); - Ой лишенько! - вжахається тітка. - Багато людей вбито? (Марко Вовчок); Щось грюкнуло так по хаті, що аж шибки забряжчали. Галя вжахнулась (Марко Вовчок); - А що ж, Свириде Яковлевичу, взамін дасте за цю півдесятинку?.. - Дулю з маком! Тремтиш? (М. Стельмах); Скільки ж треба сонця, ласки, квітів по останнім святі перемог, щоб одвикли діти тріпотіти перед чорним привидом тривог!.. (Н. Забіла); Мошко відкинув сю думку [про втечу]. Хто ще знає, чи є чого полошитися? (І. Франко); - Хто там?.. "Господи! Розбишаки це", - подумала Пріська вся тіпаючись (Панас Мирний); Спудився цирульничина, Кинув тацку, палку й торбу, Сам же - подавай бог ноги! (І. Франко); Гриць дуже перепудився і зверещав (І. Франко). - Пор. 1. боя́тися.

ПОБО́ЮВАТИСЯчого, з інфін., із спол. що (відчувати неспокій, невпевненість у чомусь), БОЯ́ТИСЯ, ЛЯКА́ТИСЯ, ОСТЕРІГА́ТИСЯ, СТРАШИ́ТИСЯпідсил., ОГЛЯДА́ТИСЯна що, ОПА́СУВАТИСЯдіал. - Док.: побоя́тися, убоя́тися[вбоя́тися]заст.уроч, оглянутися. Я побоююсь, що дивосвіт шістдесятих років під мертвим пером буде перекладений на мову трюїзмів, ..заснований догадками і плітками (Є. Сверстюк); - Арсене, - обізвалась непевно Килина, боячись порушувати тишу (Є. Гуцало); - Вбоїться за небагатим бути небога, чи що? (Марко Вовчок); Я був слабий, лякався навіть, чи не неврастенія починається в мене! (А. Кримський); - Що ж вам заспівати? - ще остерігається Левко, щоб не обдурили його (М. Стельмах); Страшуся я, коли Дивлюсь на руки неумілі. А чи злетіть вони б змогли У буревій на гребінь хвилі? (М. Нагнибіда); Не все, писане Пушкіним.., дійшло до нас, поет-бо не раз палив свої папери, а те, що дійшло, писалося, завжди оглядаючись на цензуру (М. Рильський); Хоч і втішалася вона з ним цілуванням-милуванням, усе чогось ніби опасувалась, а чого - й сама не знала (переклад М. Лукаша).

Ілюстрації

Боят2.jpg Боят3.jpg Боят4.jpg Боят5.jpg


Джерела та література

-Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 225.

-Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб'язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.