Блішка

Блішка, -ки, ж. Ум. отъ блоха.

Сучасні словники

1. Зменш. до блоха. 2. Складова частина ентомологічних назв. Сходи капусти дуже ушкоджуються хрестоцвітими (городніми) блішками (Колгоспник України, 5, 1962, 39); Бурякова блішка. 3.Безкрила маленька комаха — паразит тварин і людей. Бігають маленькі собачки та вичісують бліх (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 412); Спали в СІНЯХ на долівці, встеленій луговою травою і полином (щоб не кусалися блохи) (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 267). 4.Маленький жучок з коротким яйцевидним тілом — шкідник сільськогосподарських рослин. Конопляна блоха зимує в дорослій стадії у верхньому шарі ґрунту або в залишених на коноплищах рештках конопель (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 79). sum.in.ua/s/blokha

Ілюстрації

Іншими мовами

aux puces https://translate.google.com.ua/#view=home&op=translate&sl=uk&tl=fr&text=%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%B0 flea https://translate.google.com.ua/#view=home&op=translate&sl=uk&tl=en&text=%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%B0