Блимавка

Блимавка, -ки, ж. Блуждающій огонь. Желех.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник БЛИ́МАВКА, и, жін. Освітлювальний прилад (лампа, каганець і т. ін.), що горить слабо, блимаючи, і дає мало світла. — Прийде час, — ви назавжди розстанетесь з оцією допотопною блимавкою (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 449); // Тьмяне світло; далекий, неяскравий вогник; блукаючий вогник. Бліда радість засвітилася в її очах, наче повабила її на болоті мінлива блимавка (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 439).

Орфографічний словник української мови БЛИМАВКА - іменник жіночого роду, неживий.

Словник синонімів КАГАНЕ́ЦЬ (невеликий світильник, що складається з ґнота та посуду, в який наливається олія, гас тощо), ПЛО́ШКА, БЛИКУ́, БЛИ́МАВКА ,БЛИСКУНЕ́ЦЬ ,МИГУНЕ́ЦЬ, МО́РГАВКА, СЛІПА́К, СЛІПУ́ШКА, ЛАМПА́ДА.

Українсько-російський словник Блимавка - Мигалка – 1) проблесковый маячок 2) третье веко у птиц