Бильце

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Сучасні словники

БИ́ЛЬЦЯ, лець, мн. (одн. бильце, я, сер.). Невисока огорожа по краях сходів, балкона, містка, трибуни і т. ін.; поручні. Шофер і Журба обережно простують до мосту. Погляди їхні зосереджено на нічній пітьмі, на бильцях містка (Григорій Епік, Тв., 1958, 567); Галерея не вгаває: ходять, розмовляють, перехиляються через бильця.. й нетерпляче підіймають хвилі оплесків (Юрій Яновський, II, 1958, 19); Бригадир стояв, учепившись руками в бильця трибуни (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 22); // Бічні опори крісла, канапи; спинка стільця, ліжка. Упала [княгиня] на дзиглик і.. схилилась на бильце, неначе зомліла (Олекса Стороженко, I, 1957, 375); З бильця на ліжку взяв Сахновський хустку велику жовтогарячу (Андрій Головко, II, 1957, 176); На бильці крісла лежав вичищений, вигладжений його святковий костюм (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 127); // Бокові обводи колиски. Шовковії вервечки, золотії бильця, мальована колисочка (Словник Грінченка); Навіть мала Надійка стала іншою — вона вже підіймала голову і вміла триматись рученятами за бильця колиски (Олесь Донченко, V, 1957, 152); // Планка, валок рамп у бороні та в інших знаряддях господарського вжитку. Треба було розібрати двоє бильців у бороні (Павло Чубинський, II, 1878, 561); Те, що лишилося від дозорця, поточилося двором і впало через розбитий шматок бильця з рала (Іван Ле, Україна, 1940, 276).

Ілюстрації

Завантаження(12).jpg Завантаження(19).jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання