Берізка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Берізка, -ки, ж. 1) Ум. отъ береза. 2) Раст. а) Вьюнокъ, Convolvulus arvensis L. Вх. Пч. ІІ. 30. б) Cuscuta epilinum. Вх. Пч. ІІ. 31.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БЕРІЗКА 1 див. березка 1. БЕРІЗКА 2, рідше БЕРЕЗКА, и, жін. Зменш.-пестл. до береза 1 1. Ми сходили на гору. Гора така крута.. Приходилось хапатись руками за молоді берізки, котрими засіявся доволі густо цей бік гори (Нечуй-Левицький, II, 1956, 383); Дуже березку сокирою тнули; Сльози сріблясті на корінь скапнули (Павло Грабовський, I, 1959, 320); * У порівняннях. При згадці про струнку, мов берізка, гарну, мов квітка у полі, ласкаву, як весняний вітер, дочку лисого вибійника у Данилка тьохнуло серце (Петро Панч, Синів.., 1959, 100).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Берізка, -ки, ж. 1) Ум. отъ береза. 2) Раст. а) Вьюнокъ, Convolvulus arvensis L. Вх. Пч. ІІ. 30. б) Cuscuta epilinum. Вх. Пч. ІІ. 31.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

БЕРІЗКА1 див. березка 1. БЕРІ́ЗКА2, рідше БЕРЕ́ЗКА, и, ж. Зменш.-пестл. до бере́за1 1. Ми сходили на гору. Гора така крута.. Приходилось хапатись руками за молоді берізки, котрими засіявся доволі густо цей бік гори (Н.-Лев., II, 1956, 383); Дуже березку сокирою тнули; Сльози сріблясті на корінь скапнули (Граб., І, 1959, 320); * У порівн. При згадці про струнку, мов берізка, гарну, мов квітка у полі, ласкаву, як весняний вітер, дочку лисого вибійника у Данилка тьохнуло серце (Панч, Синів.., 1959, 100).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

берізка I див. березка I. II рідше бере́зка, -и, ж. Зменш.-пестл. до береза I 1). березка I рідше бері́зка, -и, ж. 1) Багаторічна бур'янова витка рослина; повійка. 2) діал. Дереза. II див. берізка II. береза I -и, ж. 1) Лісове білокоре дерево з тоненьким довгим гіллям і серцеподібним листям. 2) збірн. Дрова або будівельний матеріал із цього дерева; березина (у 2 знач.). II -и, ч. і ж., фольк., заст. Хлопець (або дівчина), що його (її) обирають за ватажка у спільних розвагах, на вечорницях і т. ін. || Той, хто заспівує в хорі.

Ілюстрації

Берізка.jpg Берізка1.jpg Берізка2.jpg

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Берізонька

Береза

Джерела та література

БЕРІЗКА

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Бері́зка (березка), пові́йка (Convolvulus L.) — рід родини берізкових. Багаторічні трав'янисті рослини або напівкущі, здебільшого із виткими стеблами; квітки дзвоникуваті. Відомо близько 200 видів; ростуть по всій земній кулі (переважна більшість в Середземномор'ї), з них в Україні — 7. Найпоширеніша берізка польова (C. arvensis), з витким довгим стеблом, стріловидними листками і білорожевими квітками. Злісний бур'ян.