Безодголосно

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Безодголосно, нар. Беззвучно. Я ледві дочула: безодголосно такечки вона гомоніла. МВ. ІІ. 199.