Байрак

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Байрак, -ка, м. 1) Лѣсокъ въ оврагѣ; буеракъ. Такі були здоровенні та глибокі байраки, що Боже світе! Грин. II. 169. Ой не шуми, луже, зелений байраче! Мет. 92. До зеленої неділі в байраках біліли сніги. Шевч. 2) Мундштукъ при уздечкѣ. Сідло черкеське а пітником, уздечка новісінька з байраком. Изъ пѣсни, приведенной въ «Истор. Новой Сѣчи» Скальковскаго. Ум. Байрачок, байраченько.

Сучасні словники

Байра́к — вологий або сухий яр, балка поросла деревами та чагарниками, здебільшого дубовими лісами (байрачний ліс, байрачна діброва). Часто байраком називають байрачні ліси.

Північно-степовий ландшафтний комплекс у поєднанні з деревними та трав'яними біоценозами фактично утворює лісостеповий ландшафт. Байракам характерні ерозійні форми рельєфу північної частини степової та південної частини лісостепової зон в місцевостях з глибоким базисом ерозії, більшими запасами вологи в донних ґрунтах і прохолоднішим мікрокліматом. Байраки мають добре розвинені схили.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання