Бабиця

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Бабиця, -ці, ж. 1) Баба, старуха. Усім хлопцям по дівчині, мені бабицю стару. Грин. ІІІ. 646. 2) Раст. Alyssum campestre. Желех. 3) Также и во мн. Бабиці. Боль, колики въ животѣ. ЕЗ. V. 42. Кіевлянинъ. 1867. №№ 82 и 83. Дѣтская болѣзнь. КС. 1893. VII. 80. (Відьма) що пропасницю, студінь і горячку зелом відмиє — на ліси відмовиш, бабиці люті пшоном відвариш. Люб. 59.