Анцияш

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Анция́ш, -ша, м. = Анцихрист. Бодай тя анціяш побіл! Вх. Уг. 245.


Сучасні словники

АНТИ́ХРИСТ, діал. АНЦИ́ХРИСТ, а, чол. 1. У християнській релігії — противник Христа, який нібито з'явиться перед кінцем світу. Розказує [дяк], яке то лихо людям буде, як народиться анцихрист (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 239).

2. розм., заст. Уживається як лайливе слово. — Ой-ой! А в мене ж мужики, то анафеми, злодії, антихристи!.. — бідкався о. Артемій (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 52); — Втік [Семен] анахтема, втік антихрист, а мене оце в тюрму запроторив, — плакав старий Коструб (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 175).

Ілюстрації

Antihrist191117.jpg Diavol191117.jpg Satana191117.jpg

Медіа

Іншими мовами

Англійською: Satan, devil, demon, Lucifer, archenemy, archfiend, prince of the air. Німецькою: Teufel, Satan, Dämon. Французькою: diable, Satan. Іспанською: Satanás, Satán, diablo


Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 51.

Зовнішні посилання

http://proridne.net/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82.html