Ану!

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ану́! меж. Ну-ка; ну-лишь, попробуй! Ану лиш, годі тобі лежати! Ану вдарь! Ану ще слово скажи, то так і вилетиш із хати! Харьк. Ану-ну! Попробуй только!


АНУ, розм.

1. виг. Виражає спонукання до дії. — Ану, горлиці! — гукнув з кучі Денис Деканенко (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 30); Дід удвох з Грицьком і отару заняли. — А ну, рушай! додому час! — гукнув дід уже з шляху (Панас Мирний, II, 1954, 64); — А ну, діти, ходімо зо мною на пашу! (Юрій Яновський, I, 1958, 234).

2. виг. Уживається перед знахідним відмінком особових займенників 2 і 3 ос. з відтінком присудковості в значенні, близькому до геть. А ну тебе, дай мені спокій!

3. част. Уживається на початку речення, яке виражає сумнів, припущення, здогад про що-небудь небажане; виступає в значеннях, близьких до словосполучень: а що як, а коли. Гнат обійшов увесь двір, заглядав по всіх кутках — теляти нема. Гната взяла тривога. Ану ж де замерзне, дурне, під тином? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 31).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Ану.jpg Ану 1.jpg Ану 2.JPG Ану 3.jpg

Медіа

Джерела та література

Значення розм. виг. Виражає спонукання до дії.

◆ — Ану, горлиці! — гукнув з кучі Денис Деканенко Квітка-Основ'яненко

виг. Уживається перед знахідним відмінком осо­бових займенників 2 і 3 ос. з відтінком присудковості в значенні, близькому до геть.

◆ Ану тебе, дай мені спокій!

частка Уживається на початку речення, яке вира­жає сумнів, припущення, здогад про що-небудь неба­жане; виступає в значеннях, близьких до словоспо­лучень: а що як, а коли.

◆ Гнат обійшов увесь двір, заглядав по всіх кутках — теляти нема. Гната взяла тривога. Ану ж де замерзне, дурне, під тином? Коцюбинський

Зовнішні посилання

http://litmisto.org.ua/?p=6724