Абориген

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Абориген

АБОРИГЕ́Н, а, чол., книжн. Корінний житель країни або місцевості; тубілець, автохтон. Недоїдання, захворювання і висока смертність дітей стали звичайними явищами серед аборигенів Центральної Австралії (Вечірній Київ, 14.III 1957, 4).