Царгати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Царгати, -гаю, -єш, сов. в. царгвути, -гну, -неш, гл. Дергать, дернуть. Вх. Зн. 77. Царгнув пес за ногу. Вх. Зн. 77.

Очевидно, результат контамінації слів то́рга́ти( тягнути ривками, посмиками, різкими рухами) й ца́пати. Дієслово, недоконаний вид. Відповідне дієслово доконаного виду — царгнути.