Хитрощі

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Сучасні словники

ХИ́ТРОЩІ, ів, мн.

1. Неправдиві, нечесні вчинки, неправдива, нечесна поведінка. Хитрощами недовго проживеш (Номис, 1864, № 3074); Не раз лучалося, що Романко обдурював Семена, звичайно, в дрібничках. Видурить що в нього та ще й регоче, коли той обурюється на брата за хитрощі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 104); Чоловік [Мусій] непоганий, совісний, з рідним братом Семеном навіть не став родичатися через його плутні, хитрощі та дружбу з сільськими крутіями (Андрій Головко, II, 1957, 402); // Вдалий, хитрий прийом чи задум. Він заманював поляків хитрощами, щоб вони ввігнались в козацький табір (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 245); Нащо ти локони так закрутила? Що там за хитрощі маєш? (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 270); Не забувай, що ворога вп'ятеро більше. В лоб тут ніяким чином не візьмеш. Хитрощі й науку треба прикласти (Юрій Яновський, I, 1958, 159). ♦ Без хитрощів: а) (у знач. прикм.) чесний, прямий. — Що за охота тобі мене морочити? ..Я чоловік без хитрощів: чому ж би й тобі не говорити просто? (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 149); [Горлов:] Все діло в душі. А душа нашої людини проста, без хитрощів. Не зачіпай мене, тебе не зачеплю. Але коли зачепив, то тримайся (Олександр Корнійчук, II, 1955, 33); Критика потрібна нам пряма, без хитрощів, без дрібної помсти, без лукавства (Павло Тичина, III, 1957, 50); б) (у знач. присл.) чесно, прямо. Другий, молодший і завзятіший, бовкнув без хитрощів: — Не на те втекли ми від пана Божеського, щоб шило на швайку міняти (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 66); Марія.. починає сердитись: — Коли позичите [грошей] — віддамо без хитрощів. Ми люди прості, без мудрувань живемо (Михайло Стельмах, I, 1962, 309); Підходити (підійти, підлазити, підлізти) з хитрощами — те саме, що Удаватися (удатися) до хитрощів. Він сподівався, що Марися, як жінка, краще за його зуміє підійти з хитрощами та лестощами, підластитись до Тодозі й по-жіноцьки намовити її виїхати до Брагина (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 154); Уранці писар до голови й підліз з хитрощами, не розказуючи нічого, який йому бешкет Макухівна Івга зробила (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 300); Пускатися (пуститися, іти, піти, підніматися, піднятися, узятися) на хитрощі; Удаватися (удатися) до хитрощів — починати хитрувати. [Василь:] Коли вже діло доходить до нікуди, то треба на хитрощі пускатись! [Антон:] Я це давно знав і так і роблю! (Марко Кропивницький, I, 1958, 171); От Циган і пішов на хитрощі (Номис, 1864, № 939); Після родин не вінчається копитан [капітан] .. Треба Оксані на хитрощі підніматися (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 454); — Тут, кумонько, силою нічого не зробиш, тут треба на хитрощі взятися (Іван Франко, IV, 1950, 75); З тими ж, хто квапить мій шлюб, я до хитрощів мусила вдатись (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 324).

2. Властивість за значенням хитрий 1, 2. Обличчя в чоловіка мінилося насмішкуватістю й хитрощами (Павло Загребельний, Диво, 1968, 162); Ні битви не страшать у далях заяснілих, Ні підлість зрадників, ні хитрощі їх змов! (Микола Бажан, Роки, 1957, 213); — Ви подивіться — он у мене лежать книжки і плани. Скільки хитрощів і вміння треба було мені прикласти, щоб зібрати їх усіх докупи! (Юрій Яновський, II, 1958, 122). ♦ Хитрощів немає (нема) в чому, ірон. — нескладно, не вимагає особливого вміння. Прожити — в цьому хитрощів нема, Аби лиш у життя вчепиться вміли! (Максим Рильський, III, 1961, 298).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 66.Коментарі (0)

Ілюстрації

Хитрощі1.jpg Sovremennie jenskie xitrosti Psixologiya lichnosti.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання